Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Лекція 5 КУЛЬТУРА ЕПОХИ ЕЛЛІНІЗМУ : Українська та зарубіжна культура. 3-тє видання : Бібліотека для студентів

Лекція 5 КУЛЬТУРА ЕПОХИ ЕЛЛІНІЗМУ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 

Загрузка...

•          Елліністичний період в історії культури.

•          Створення єдиної елліністичної культури.

•          Олександрія – центр елліністичної культури.

 

•          Наукові знання в епоху еллінізму.

•          Виникнення нових філософських шкіл.

Історія Греції в IV ст. до н.е. – це історія кризи полісу. Перші ознаки цієї кризи проявились уже в роки Пелопоннеської війни (431– 404 рр. до н.е.) між Афінами і Спартою за панування в Греції. Вона завершилась поразкою Афін. Ця війна послабила всю Грецію. Спар-та не була в силах ні об’єднати країну, ні захистити її незалежність від домагань могутніх сусідів. В IV ст. до н.е. в справи Греції все більше втручаються інші країни, зокрема Персія, Македонія. В 338 р. до н.е. після битви при Херонеї Греція втрачає політичну незалежність і підкоряється македонському царю Філіппу II (382–336 рр. до н.е.).

Новою віхою в історії Греції стає похід на Схід Олександра Ма-кедонського (Великого) (356–323 рр. до н.е.). Він був сином Філіп-па II. Мати Олександра – Олімпіада – була дочкою одного з воло-дарів Епіру – області на північному заході Еллади. В 336 р. до н.е. після вбивства батька агентами перського царя Дарія III він у віці 20 років став царем Македонії. Новий цар мав від природи неабиякі здібності, відзначався твердістю характеру, особистою хоробрістю, мужністю, незвичайною енергією. Військову підготовку Олександр пройшов у свого батька, а добру освіту протягом трьох років здобув під керівництвом видатного філософа Аристотеля. Ще з дитинства майбутній полководець пристрастився до читання книг. З поемою Гомера «Іліада» він не розлучався ніколи і стверджував, що кращого керівництва для ведення війни він не знає.

За своє коротке, але видатне життя Олександр встиг створити новий світ. Підкоривши і об’єднавши Грецію, спираючись на її ресурси, великий полководець організував спільну експансію на Схід проти віковічних ворогів греків – персів. Внаслідок походу (334–

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

324 рр. до н.е.) була створена величезна держава, якої до цього не знав стародавній світ. Вона простяглася від Дунаю до Інду, від Єгипту до сучасної Середньої Азії. До неї входили Мала Азія, Єгипет, Си-рія, Персія, Середня Азія (Согдіана). Столицею нової держави Олек-сандр зробив місто Вавилон.

Період від початку походу Олександра Македонського на Схід до завоювання Римом Єгипту носить назву елліністичного (остання чверть IV ст. – 30 р. до н.е.), від грецького слова «еллін», що означає грецький. Це була епоха поширення грецької культури на всій тери-торії держави Олександра Македонського. У цій державі греки зай-мали перше місце, грецька культура скрізь мала першість. Для цього періоду характерне розширення взаємозв’язків і взаємовпливів грецької та східних культур. Позбавившись полісної обмеженості, грецька культура вбирала у себе східні елементи, натомість східні культури збагатились за рахунок досягнень грецької культури, най-розвиненішої в той час.

Взаємне збагачення грецької та місцевих культур сприяло створенню єдиної елліністичної культури. В її основу Олександр поклав принцип співробітництва. Він прагнув не знищити чи підкорити завойовані ним народи, а об’єднати всіх на чолі з македонцями та греками. Громадянин вільного полісу уступив місце громадянину св