§ 19. Поняття про стиль


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 

Загрузка...

Що ми розуміємо під стилем, стилями мови?

Первісно слово стиль (лат. stilus) означало загострену палич-ку, якою писали на навощених табличках. Це слово має бага-то значень і вживається як термін у літературі (індивідуальний стиль письменника), мистецтві, архітектурі, соціології, в інших науках. Пізніше це слово набуло переносного значення манери письма. У мовознавстві є багато визначень даного терміна, на-ведемо кілька з них:

«Засоби нашої мови, що припускають можливість вибору, бувши відповідним способом використані тим, хто пише або го-ворить, утворюють те, що ми звемо словесним стилем» (Л. Була-ховський);

«Стиль – сукупність мовних засобів і прийомів, вибір яких зу-мовлюється змістом, характером і метою висловлювання, а також обстановкою, в якій воно відбувається»1 .

«Функціональний різновид літературної мови, який визначаєть-ся сферою її функціонування і характеризується особливостями у виборі, поєднанні й організації системи мовних засобів (лексич-них, граматичних, фонетичних та ін.) у зв’язку з метою і змістом спілкування. Це мистецтво доцільного добору й ефективного ви-користання системи мовних засобів з певною метою, у конкретних умовах і обставинах. Добір системи мовних засобів у їх взаємодії зумовлений соціальним завданням мовного спілкування в одній з

1Кротевич Є. В., Родзевич Н. С., Словник лінгвістичних термінів, К., 1957. – С.184.

130

Українська мова за професійним спрямуванням

Стилістика

головних сфер людської діяльності (політика, наука і техніка, ху-дожня література, право і діловодство тощо)»1.

«Мовний стиль – це сукупність засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та характером висловлювання»2.

Розділ мовознавства, який вивчає стилі, називають стилістикою. Як окрема наука стилістика виокремилася в 20–30 роках ХХ століт-тя, тому вважається наймолодшою мовознавчою дисципліною.

Як навчальна дисципліна стилістика тісно пов'язана з історією літературної мови, культурою мови. Учені стверджують, що сти-лістика – це відчуття мови в часі, що на «стилістично досконалих зразках мовотворчості виховується чуття слова, формується мовний смак, розвивається сприйнятливість до естетичної вартості мовно-виразових засобів. Майстерності володіння всіма стилями літера-турної мови має навчати стилістика. Пояснюючи, як «зроблені», сконструйовані тексти, що належать до різних стилів, вона поклика-на виробити відчуття стандарту й сприйнятливість до стилістичних видозмін…»3.

Сучасну науку про мовні стилі називають функціональною сти-лістикою.

Останнім часом в українському мовознавстві дедалі більше уваги приділяється визначенню структурно-функціональних стилів мови, а також застосуванню їх у мовній практиці суспільства.