§ 12. мовний етикет української науки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 

Загрузка...

Від чого він залежить? Як формувався?

Мовний етикет існував і існує в сучасній українській науці. Він є результатом значних мовно-стилістичних процесів, які відбулися в царині українського наукового стилю. Ці процеси особливо поміт-ні за останнє століття. Наука розвивалася під гаслом інтегрування, фахове мовлення науки тяжіло до уніфікації і стандартизації, тобто на засобах вираження мовного етикету суттєво позначилися відо-мі соціальні, тобто позамовні чинники. Це й спричинило, на думку вчених, те, що національне в мовному етикеті української науки ні-велювалося, розчинилося1.

Мовний етикет має велике значення у комунікації науковців. Їх поведінка і мова залежать від того, з ким вони спілкуються: учений і його колеги спілкуються у власне науковому підстилі, а вчений і його учні – в науково-навчальному підстилі тощо.

1Богдан С. К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.: Рідна мова, 1998. – С. 432.

Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

Науковець, спілкуючись з колегами, використовує одні мовні формули (вітань, прощань, представлень, звертань тощо), а під час спілкування зі студентами – інші. Отже, засоби вираження мовно-го етикету залежать від того, з ким спілкується науковець, і мають вони певні диференційні ознаки (бо змінюється різновид наукового стилю).

Структура мовного етикету в науковому стилі залежить від фор-ми спілкування. Так, перебуваючи на науковому симпозіумі, науко-вець має використати зовсім іншу форму звертання до колег-учених, ніж ту, яку він використовує під час академічної лекції. Звичайно, науковець може змінювати ці мовні формули. Ці зміни будуть за-лежати від культури, вишуканості мовлення, смаків, традицій на-уковця, умов і мети спілкування.

Майже незмінними залишилися етикетні вирази, які вико-ристовуються під час публічного захисту дисертацій (це вирази звертань до голови і членів спеціалізованої вченої ради, напр.: Глибокоповажаний голово спеціалізованої вченої ради! Глибоко-поважані члени спеціалізованої вченої ради! Шановні колеги!; вирази подяки членам спеціалізованої вченої ради, опонентам, напр.: Дозвольте сердечно подякувати голові спеціалізованої вченої ради – членові-кореспонденту Академії педагогічних наук України, доктору економічних наук, професору ...; моєму керів-никові, доктору економічних наук, професору ...; сердечно дякую офіційним опонентам: докторові економічних наук, професору ..., кандидатові економічних наук, доценту ..; ученим провідної установи: кандидатові економічних наук, доценту ..; докторові економічних наук, професору ... Моя дяка всім ученим, які наді-слали відгуки на автореферат (аналогічно, як і вище, називають-ся). Щиро дякую кафедрі .., її завідувачеві .., усім співробітникам кафедри та зокрема професорові .., доцентові .., які доклали зу-силь при атестації роботи на попередніх етапах. Сердечна дяка всім членам спеціалізованої вченої ради за участь в обговоренні роботи. Висловлюю особливу подяку вченому секретареві спеціа-лізованої вченої ради ...).

Українська мова за професійним спрямуванням

Розділ І

Етикетні вирази науковців

Вітання           З колегами: Доброго дня! Здрастуйте! Учасників конференції керівник може привітати так: Радий Вас вітати в нашо-му місті!

Свого колегу викладач може привітати словами: Моє шанування! (звучатиме більш урочисто). Зі студентами: Доброго дня! Здрастуйте!

Прощання      До побачення!

До зустрічі!

До наступної лекції!

Подяка

– (після закінчення наукової доповіді чи лекції): – при захисті дисертації: – людям, які допомагали, консультували під час ство-рення праці   Дякую за увагу! Дякую за запитання!

Дякую за слушні зауваження! У роботі над книгою неоціниму допомогу авторові подали члени наукового семінару відділу диференціальних рівнянь Інституту прикладних проблем механіки і математи-ки АН України. Керівникові семінару, заслу-женому діячеві науки України професору В. Я. Скоробагатьку і всім активним його учасникам автор висловлює найщирішу под-яку (Сявавко М. С. Інтегральні ланцюгові дроби. – К.: Наукова думка, 1994. – С. 7).

У наукових текстах (і в усно-му мовленні) потрібно вжи-вати авторське «ми»          На наш погляд, вважаємо, ми переконані, ми дотримуємось іншої класифікації

Під час полеміки, запере-чення чи висловлювання побажання щодо точок зору інших:

1)         нейтральна позиція автора

(проста констатація поглядів

інших учених):

2)         схвалення позиції інших

авторів:           зазначив, запропонував, наголошував, займався

слушний /слушно, справедливий/ справед-ливо, без сумніву, безперечно

Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

3) несприйняття автором автор має дібрати мовні кліше, щоб висло-

позиції інших авторів:           вити сумнів – несприйняття – заперечення

При написанні рецензій: У вступі: нова оригінальна праця з марке-

тингу (основ ринкової економіки), є пер-

шою спробою глобального дослідження,

праця є спробою зіставного аналізу ..., дав-

но очікуваний фінансовий словник тощо.

В основній частині подається оцінка

роботи, її частин, висловлюються по-

бажання: подана до захисту дисертація

– надзвичайно вагоме і скрупульозне

дослідження про ..., процедура аналізу дис-

ертантки відзначається грунтовністю,

виваженістю, які забезпечуються вдалим

використанням статистичного методу

та ін.

Завершення рецензії

Зауваження висловлюють за допомогою таких мовних формул, які ніби «стира-ють» певну категоричність (це вияв науко-вого такту): однак, на нашу думку, аналіз ... виграв би, якби дисертант послідовніше розрізняв..., очевидно, помилково .., хотілося б ... Кінцеві фрази

При схваленні роботи: проте висловлені нами зауваження не знижують гарно-го враження, яке справляє дисертаційне дослідження .., із серйозним заглиблен-ням у суть проблеми, зроблено важливі теоретичні висновки.

Дисертація ... повністю відповідає су-часним вимогам, які ставляться до дисертацій на здобуття наукового сту-пеня кандидата економічних наук; та-ким чином є всі підстави вважати, що П. О. Коваль – сформований науковець і цілком заслуговує присудження їй за пред-ставлену дисертацію наукового ступеня кандидата економічних наук.

Українська мова за професійним спрямуванням

Розділ І

Висновок:

•          мовний етикет визначається формою наукового спілкування, його різновидом, жанром;

•          він узгоджується структурою наукового тексту;

•          вибір етикетної формули не залежить від віку, характеру вза-ємин науковців, місця й часу їх спілкування.

Запам’ятайте формули мовного етикету

•          Вагомі наукові здобутки ...

•          Заслугою автора ...

•          Слушною є думка ...

•          Слушно вважати, що ...

•          Справедливе твердження ...

•          Справедливо стверджувати ...

•          Без сумніву, Ви маєте рацію ...

•          Безперечно, ваші міркування ...

•          Дякую за увагу!

•          Дякую за прихильне ставлення до мене!

•          Дякую за запитання!

•          Дякую за слушні доповнення і запитання!

•          Складаємо щиру подяку ... за цінні зауваження й поради ...

•          Ми ладні погодитись у цьому радше з ...

•          Краще було б ...

•          На наш погляд ..., на нашу думку ...

•          Ми дотримуємось іншої класифікації ...

Завдання для самоконтролю Завдання 1. Випишіть із 11-томного «Словника української мови» значення слів: ввічливий, вихований, галантний, гречний, делікатний, звичайний, коректний, обхідливий, поштивий, почтивий, привітний, люб’язний, тактовний, шанобливий, шляхетний, чемний.

Завдання 2. Прочитайте текст.

Українська народна педагогіка з допомогою національного мов-леннєвого етикету вчить нас формувати щирі й доброзичливі вза-ємини з людьми. У її арсеналі чимало цінних порад, які втілені в афоризмах: «Що маєш казати, то наперед обміркуй», «Дав слово – виконай його», «Слухай тисячу разів, а говори один раз», «Говори мало, слухай багато, а думай ще більше».

Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

Народна педагогіка дуже вимоглива до дотримання мовленнєво-го етикету, бо це основа доброго ладу між людьми, ознака високої духовності й людської краси…

В Україні батьки змалку призвичаюють дітей до мовленнєвого етикету. Дитя щойно зіп'ялося на ноги чи навіть ще сидить у колис-ці, а його вже привчають при зустрічі слухати вітання «Здоров. Рос-ти великий», а при прощанні казати «па-па» й привітно з усмішкою махати ручкою. Увагу дітей до мовленнєвого етикету привертають і народні казки.

В українському мовленнєвому етикеті є чіткі правила, хто з ким, коли і як повинен вітатися: молодший першим вітається з людиною старшого віку, чоловік – із жінкою (чи юнак з дівчиною). А в примі-щенні першим вітається той, хто заходить: «Добрий день», «Добро-го вечора», «Доброго ранку». У селі традиційно вітаються з усіма односельцями і навіть з незнайомими людьми (М. Стельмахович).

Дайте відповіді на запитання:

– Чого вчить народна педагогіка?

Які ви знаєте правила вітання і прощання?

Завдання 3. Прочитайте текст.

Абсолютно суперечать українському мовленнєвому етикетові звер-тання на кшталт: «Борька», «Ваня», «Вася», «Маня», «Шурка», «па-паня», «мамаша», «Сидорівна», «Петрович». Його грубо порушують особи, що вдаються до нецензурних слів. Особливо несприйнятною є матірна лайка – пережиток первісного азіатського дикунства. Той, хто вдається до цієї грубої лайки, чинить злочинний замах на культуру нашої рідної мови, споганює наш національний мовленнєвий етикет, який формувався впродовж тисячоліть і став взірцем шанобливого ставлення до людей, невід'ємним компонентом не тільки української національної, а й європейської мовної культури, в якій людина вважа-ється найголовнішою цінністю (згадаймо звертання пан, пані, панна, паничу, що походить від грецького слова «все»)…

Слова «пан», «пані» – давні атрибути нашого мовленнєвого ети-кету, які широко побутують в усній народній творчості, зокрема в колядках, що належать до найдавніших її жанрів («Добрий вечір тобі, пане господарю…», «Ой підемо, пане-брате, від хати до хати, нашим панам господарям заколядувати») (М. Стельмахович).

Українська мова за професійним спрямуванням

Розділ І

Дайте відповіді на запитання:

– У чому полягає особливість українського мовленнєвого етикету?

– Як ви ставитеся до людей, що використовують у своєму мов-ленні нецензурні слова, сленг, жаргонну лексику?

– Що свідчить про те, що слова «пан», «пані» – давні атрибути нашого мовленнєвого етикету?

Завдання 4. Прочитайте поезію І. Драча.

Як це мало – сказати: «Добридень!»,

Як на диво багато в цім слові.

Бо воно аж по вінця сповнене

(Перехлюпується, вишумовує)

І надіями, і тривогами.

І запеклими вболіваннями

За людський, справді добрий день!

Хай же день буде з чистого неба,

Із струнких, ніби мислі, тополь,

Із пекучих солоних невдач

Та прийдешніх манливих здобутків.

А «добридень» – тобі добридень.

Коли іскри летять з-під ніг,

І земля хитається палубою

Од моєї швидкої ходи,

І скоряється владній волі,

Всяке діло, узяте в руки…

Хай же прийде в шалений вік

Мій вогнистий, мій спраглий

«Добридень!»

– Які форми вітання ви використовуєте при зустрічі зі знайоми-ми, друзями, викладачами?

Завдання 5. Прочитайте уважно поради.

У товаристві, де багато незнайомих людей, варто одразу зробити загальний уклін (трохи схилити голову й привітатися).

Вітаються за руку здебільшого чоловіки (якщо один із них си-дить, то неодмінно повинен встати), незалежно від того, хто з

76

Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

ним вітається. Вставання – не лише вияв уваги до того, хто до вас підійшов привітатися, а насамперед – вияв власної гідності.

Жінці, дівчині, якщо вона подасть вам руку, цілують пальці, злегка нахиливши голову. Вітаючись із жінкою, дівчиною, чоловіки, юнаки повинні встати, незалежно від того, подасть вона вам руку чи ні. Сісти належить лише після того, як сяде жінка. Потиску руки цілком достатньо для щоденного вітання. Водночас рукостискання – це ще й звичка.

Дехто з чоловіків полюбляє при зустрічі поплескувати рукою по плечу співрозмовника. Якщо цей жест можливий для давніх друзів, родичів, то в усіх інших ситуаціях його бажано уникати:

Не треба класти руку на плече.

Цей рух доречний, може, тільки в танці.

Довіра – звір полоханий, втече.

Він любить тиху паморозь дистанцій.

Л. Костенко. Дотепер в Україні поширені привітання «за козацьким звича-єм»: зустрівшись у гостині, добрі знайомі обіймаються й цілуються (С. Богдан).

Дайте відповіді на запитання:

1.         Які етикетні норми вітань притаманні українцям?

2.         Що ви знаєте про те, як слід цілувати руку жінці, вітаючись з нею?

3.         Чому не можна поплескувати по плечу при зустрічі?

Завдання 6. Прочитайте і запам'ятайте!!!

•          Вітаючись, жінка може не знімати рукавичок. Чоловік, віта-ючись із жінкою в рукавичках, подає руку без рукавички.

•          Чоловік може не знімати рукавичку, вітаючись зі своїм дру-гом.

•          Під відкритим небом руки жінкам не цілують.

•          Не дозволяється цілувати руку під час їжі.

•          Збираючись поцілувати руку жінці, нахиліться самі (а не під-німайте руку до своїх губів), поцілуйте і повільно опустіть.

•          Цілувати руку треба в тильну частину пальців, бо поцілунок вище – в долоню чи зап'ясток – сповіщатиме про прагнення до інтимніших стосунків і свідчитиме про невисоку культуру.

Українська мова за професійним спрямуванням

Розділ І

Завдання 7.

Як бути? Як би вчинили Ви?

Ситуація 1. Ви йдете вулицею, назустріч Вам – людина, з якою з певних причин Вам не хочеться привітатись. Якою буде Ваша по-ведінка?

Ситуація 2. Ви прощаєтесь із викладачем? Які мовні формули Ви використаєте?

Ситуація 3. Ви йдете по вулиці з товаришем. Відрекомендуйте його однокурсниці, яку зустріли.

Ситуація 4. Ви прийшли до вузу, зустріли викладача. Яку форму вітання оберете?

Ситуація 5. Ви – чоловік. Ідете вулицею, назустріч Вам – жінка. Хто з Вас привітається першим? Як? Від чого залежить Ваша мовна формула вітання?

Cитуація 6. Коли першою вітається жінка? (підказка: якщо вона наздоганяє чоловіка; якщо проходить повз гурт людей чи приєдну-ється до нього; зі своїм керівником вона також вітається першою; студентки перші вітаються з викладачем).

Ситуація 7. Вам потрібно звернутись до колеги в присутності інших людей на роботі. Які формули вітання можливі?

Ситуація 8. Ви вперше прослухали лекцію відомого вченого. Після її закінчення Ви вирішили з’ясувати деякі деталі. Як Ви звер-нетесь до вченого?:

Ситуація 9. Ви хочете влаштуватися на роботу, прийшли на при-йом до директора фірми. Вас запросили до кабінету. Зайдіть, приві-тайтеся, відрекомендуйтесь. Якщо потрібно – підтримайте бесіду.

Ситуація 10. Ви недавно працюєте в установі. Встигли побачи-ти багато недоліків, маєте свої міркування щодо їх усунення. Захо-дите до кабінету начальника ... (зробіть пропозиції, як усунути ці недоліки).

Ситуація 11. Ви звертаєтесь до викладача з проханням повтори-ти останню фразу. Які мовні формули Ви використовуєте із поданих нижче:

а)         Повторіть ще раз!

б)         Що – що?

в)         Повторіть, будь ласка, ще раз останню фразу!

Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

Ситуація 12. Як правильно зробити зауваження одногрупникові:

а)         Не підштовхуй, будь ласка, я тебе зараз пропущу.

б)         Куда прьош?

в)         Зачекай, будь ласка, я тебе зараз пропущу.

г)         Не лізь на голову.

Завдання 8. Дайте відповіді на запитання.

1.         Коли рекомендування є зайвим?

2.         Які вирази неприйнятні для рекомендування?

3.         Як рекомендують промовця?

4.         Як рекомендують гостей на офіційних прийомах (торжествах). (Для відповіді скористайтесь порадами, які знайдете у кн.: С. К. Бог-дан Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.: Рідна мова, 1998. – С.175 – 186 та Емілії Поуст Американський етикет. – Київ-Тернопіль, 1991. – С. 7 – 19, 28 – 29).

Завдання 9. Що неетичного є у використанні деяких мовних формул знайомства?

Ситуація 1.

– Як Ваше ім’я?

– Назар.

– А по батькові?

– Сергійович.

– А як Ваше прізвище?

– Григоренко.

– Запишіть, будь ласка, в анкеті своє прізвище, ім’я, по батькові та інші дані.

Ситуація 2. У вашому кабінеті відвідувачка. Ви голосно зверта-єтесь до колеги:

– Пробачте, хто ця красива дівчина?

– Це Оксана.

– Хто вона?

– Інженер фірми «Кармен».

– А хто це поруч неї?

– Це її колега, Василь.

– Він теж із цієї ж фірми?

– Ні, він із іншої.

79

Українська мова за професійним спрямуванням

Розділ І

Завдання 10. Як бути? Як би вчинили Ви?

Ситуація 1. Яку із мовних етикетних фраз для представлення лектора Ви обрали б? або Що б Ви зробили не так?

а)         «Дозвольте представити Вам відомого економіста Дмитра

Гнатовича Коваля»;

б)         «Вам прочитає сьогодні лекцію Дмитро Гнатович Коваль»;

в)         «Радий познайомити Вас із Дмитром Гнатовичем Ковалем, який є

автором багатьох монографій, посібників з основ ринкової економіки»;

г)         «Знайомтесь – це Дмитро Гнатович Коваль, він із задоволен-

ням прочитає лекцію на тему: ...».

Ситуація 2. Ви виступаєте з повідомленням на науковій конфе-ренції. Після закінчення виступу Ви:

а)         подякуєте за увагу, а після слів керівника секції «Можливо, є

запитання до ...», відповідатимете на запитання;

б)         не чекаючи запитань, покинете трибуну і сядете;

в)         попросите вибачення за можливі недоречності.

Ситуація 3. Ви випадково зустрічаєте на науковому зібранні

свого колишнього вчителя. Ви:

а)         привітаєтесь: «Добридень!» і простягнете йому руку;

б)         «Моє шанування! Радий Вас зустріти!» і якщо він подасть

руку, потиснете її;

в)         скажете: «Привіт, Іване Дмитровичу! Скільки літ. Скільки зим!»

Завдання 11. Перегляньте закінчення передмов і вступних час-тин у монографіях. Яка особливість мовного етикету представлена в них? Назвіть засоби її вираження.

* * *

Автор з вдячністю сприйме усі критичні зауваження як щодо змісту, так і щодо методики викладення матеріалу і врахує їх у по-дальшій роботі над підручником.

Глибоку вдячність автор висловлює Академії педагогічних наук України, тим інститутам, організаціям та особам, які сприяли під-готовці та виданню підручника.

Свою працю, що сконцентрувалася в написанні цього підручни-ка, автор присвячує світлій пам’яті свого сина – Юрія (Бобров В. Я. Основи ринкової економіки. – К.: Либідь, 1995. – С. 4 ).

Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

Автор висловлює щиру подяку своєму вчителеві й відповідаль-ному редакторові монографії С. П. Бевзенку, рецензентам І. П. Чепі-зі, А. П. Грищенкові за висловлені зауваження (Німчук В. В. Давньо-руська спадщина в лексиці української мови. – К.: Наукова думка, 1992. – С.8).

Завдання 12. Проаналізуйте описані ситуації. Що виходить за рамки мовного етикету і етикету взагалі?

Ситуація 1.

Одного разу у Відні до Берліоза підбіг маленький жвавий чолові-чок і в захопленні вигукнув:

– Пане Берліоз, я пристрасний прихильник вашого таланту... Прошу Вашої ласки, дозвольте торкнутися руки, що написала «Ро-мео і Юлію», – з цими словами він вчепився за рукав композитора і блаженно завмер.

– Пане, – торкнув за плече Берліоз, – тримайтесь ліпше за інший рукав: я маю звичку писати правою рукою.

Ситуація 2.

Бородін поїхав якось зі своєю дружиною за кордон. Під час пе-ревірки паспортів на прикордонному пункті урядовець запитав, як звуть дружину. Композитор, думаючи про щось своє, не зрозумів одразу запитання. Урядовець підозріло глянув на нього:

– Не знаєте, як звуть дружину?

У цю хвилину до купе ввійшла Катерина Сергіївна. Бородін ки-нувся до неї:

– Катю! Ради Бога, як тебе звати?

Постава і поза

З давніх часів люди використовують ритуальні пози, які симво-лізують відношення вищості – підлеглості. Упасти на коліна – зна-чить визнати свою повну залежність від того, хто над тобою вищий. А людина, що стоїть з піднятою головою і розпрямленими плечима, усім своїм виглядом демонструє незалежність, упевненість у собі, повне володіння ситуацією. Між цими полюсами лежить широкий спектр поз, які ми несвідомо приймаємо відповідно до ситуації та стилю спілкування.

Лідером у групі зазвичай є той, хто сидить, відкинувшись на спинку стільця, склавши руки за головою тощо. Щоб підкреслити

81

Українська мова за професійним спрямуванням

Розділ І

значимість своїх слів, вони злегка нахиляються вперед. У таких лю-дей широкі плавні жести, які свідчать про звичну впевненість і від-чуття переваги.

Навпаки, люди, які відчувають свою незначимість, можуть сиді-ти, зсутулившись, стиснувши пальці чи склавши руки на груди, ніби бажаючи стати непомітними.

Є й багато інших варіантів та нюансів цих поз, які багато про що можуть сказати спостережливій людині. У процесі спілкування має значення і положення ніг, напрямок ступнів, поза сидячи, навіть хода людини (що в своїй практичній роботі використовують ФБР та аналогічні структури).

Взуття, помада, окуляри, одяг, аксесуари теж відповідно харак-теризують свого господаря. Як сказав З. Фрейд: «Жоден смертний не в змозі сховати таємниці. Якщо губи його мовчать, то говорять його пальці».