§ 10. Українська мова серед інших мов світу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 

Загрузка...

У світі налічується понад 5,5 тисяч мов. Більшість із цих мов не мають своєї писемності і державного статусу, ними послуговується невелика кількість мовців.

Українська мова є національною мовою близько 50 мільйонів українців і однією з робочих мов ООН.

Поза межами України українська мова побутує серед українців західної діаспори (понад 2 млн чоловік) та східної діаспори (6,8 млн чоловік). Де тільки немає сьогодні наших земляків та їхніх числен-них нащадків, які є громадянами кількох десятків країн на різних континентах! У Південній Америці (Аргентина, Болівія і Перу, Бра-зилія, Венесуела, Парагвай, Уругвай, Чилі) та Північній Америці (Канада, Мексика, США) – тут живе більше 75% від загальної кіль-кості зарубіжних українців, у Австралії, Європі (Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Греція, Данія, Іспанія, Італія і Ватікан, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Румунія, Угорщина, ФРН, Фінляндія, Франція, Чехія, Словакія, Швейцарія, Швеція, Югославія), Азії (Ізраїль, Іран, Китай, Туреччина), Африці ... В умо-вах багатоетнічного оточення вони зберігають у своєму середовищі українську мову, народні звичаї, культурні, мистецькі, побутові тра-диції, зрештою свою національну самобутність. Українські громади США і Канади організували мережу осередків української культу-ри – бібліотеки, архіви, музеї, театри, хорові, музичні, танцювальні ансамблі, наукові товариства. Україністика викладається в 28 уні-верситетах і коледжах США, кафедри української мови створено в 28 університетах Канади. Українськомовні загальноосвітні школи діють в Канаді, Австралії, Польщі, Молдавії, Литві. Докладаються зусилля на відновлення шкіл з українською мовою навчання в Руму-нії та деяких інших країнах.

Східна українська діаспора чисельніша (найбільше українців східної діаспори проживає в Казахстані – понад 3 млн, Кубані – 2 млн, Поволжі, Москві – близько 1 млн., Зеленім Клину, що на Далекому Сході – 500 тис.). Але в Росії, а потім у колишньому СРСР, де майже завжди провадилась насильницька русифікація населення, вона не мала належних умов для задоволення своїх культурних запитів. Сприятливі умови були створені тільки в 20-х

Українська мова за професійним спрямуванням

Розділ І

роках ХХ століття. Тоді лише в Російській Федерації діяло близько 2,5 тис. українськомовних шкіл, 16 педтехнікумів, педінститутів, працювали видавництва, театри, видавались книжки, газети. Але невдовзі все це було ліквідовано. Унаслідок асиміляційних про-цесів кількість етнічних українців у східній діаспорі різко скоро-тилася, а українська мова продовжувала тут функціонувати лише в усній формі.

Розпад СРСР і відродження державності в Україні дали по-штовх піднесенню етнічної свідомості українців східної діаспори. У Москві, Алматі, Єревані, Талліні, Вільнюсі, Ризі відкриваються недільні школи для українського населення, створено культурно-громадські товариства й осередки, земляцтва тощо.

Нині наша держава докладає чимало зусиль для зміцнення зв’язків з нашими краянами за кордоном, що сприятиме відроджен-ню й духовному збагаченню українського народу, зростанню мовної культури, взаєморозумінню між народами.

Запитання і завдання для самоконтролю

Завдання 1. Прочитайте текст. Чи знаєте ви ще щось про життя української діаспори? Розкажіть.

Започаткований у 1965 р., канадський національний український фестиваль привертає тисячі гостей. Багато з них – нащадки україн-ських піонерів. Ще одна велика літня подія – Фестиваль писанки, який проводиться з 1973 р. в перші вихідні липня у Вегревіллі. Як і фестиваль у Дауфіні, він привертає велику масу народу (від 10 до 30 тисяч туристів та місцевих мешканців). У Саскатуні також про-водиться вже багато років, починаючи з 1973, фестиваль «Весна», що відбувається у закритому приміщенні. Село Гардентон у Ма-нітобі (100 кілометрів на південь від Вінніпега) проводить свята української культури. І, нарешті, павільйони української культури привертають загальну увагу на багатокультурних міських фестива-лях, таких, як «Караван» у Торонто чи «Фольклорама» у Вінніпезі, «Мозаїка» у Реджайні чи «Фолкфест» у Ванкувері. Там представля-ються українська кухня та експонати з мистецтва, організовуються концертні програми.

У Канаді встановлено пам’ятники видатним діячам української літератури. У 1951 р. в Палермо поблизу Торонто було зведено

Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

перший на американському континенті монумент Т. Г. Шевченку. Пам’ятники Великому Кобзареві збудовано у Вінніпезі і Тіммісі. У Торонто та Саскатуні встановлено пам’ятники Лесі Українці, у Ві-нніпезі – бюст І. Франка, поблизу Едмонтона – пам’ятник В. Сте-фанику (Зарубіжні українці / С. Ю. Лазебник (кер. авт. З-35 кол.), Л. О. Лещенко, Ю. І. Макар та ін. – К.: Україна, 1991. – С. 72–73).

Завдання 2. Прочитайте текст. Що вам відомо про розвиток мистецтва, літератури, науки у західній та східній діаспорах? Роз-кажіть.

У ФРН діє відділення Об’єднання українських письменників «Слово» (до нього належать українські літератори, які живуть у кра-їнах Заходу). У цій країні вийшли поетичні збірки і романи Емми Андієвської, поетичні та прозові твори Ігоря Качуровського, поезії та новели Ростислава Єндика, поезії та переклади з європейської драма-тургії Ігоря Костецького, поетичні переклади німецькою мовою Анни Горбач, твори перекладача з німецької і французької мов українською Михайла Ореста (Зерова)... У викладацьких і наукових колах цієї кра-їни здобули визнання роботи українських професорів Олекси Гор-бача (слов’янське мовознавство), Юрія Бойка-Блохіна (порівняльне слов’янське літературознавство), Андрія Білинського (право та істо-рія), Мирослава Антохія (українська мова), Івана Жегуца (географія) та ряду ін. (Зарубіжні українці / С. Ю. Лазебник (кер. авт. З-35 кол.), Л. О. Лещенко, Ю. І. Макар та ін. – К.: Україна, 1991. – С. 192–193).

Завдання 3. Прочитайте текст. Як ви розумієте поняття взаємо-дія мов, запозичення з однієї мови в іншу?

Жодна мова не існує ізольовано: мови контактують і взаємодіють між собою. Найбільш поширеним видом і результатом цієї взаємодії є проникнення елементів однієї мови до іншої.

Запозичуються слова, словотворчі моделі та елементи, синтак-сичні конструкції і навіть звуки.

Так, російська мова запозичила з української слова борщ, хата, кожух, девчата, хлебороб, повстанцы, позавчера, самостийный; за зразком українських назв типу Полтавщина росіяни почали говори-ти Смоленщина, Орловщина і т. п.

Запозичення мовних одиниць відбувається паралельно з запози-ченням позамовних реалій. «Українці принесли з собою (у Москов-

51

Українська мова за професійним спрямуванням

Розділ І

щину. – В. І., Я. Р. – В.) свою велику культуру, і вплив їхній одбився на Москві на всьому житті. Він одбився на будівлі, на малюванні, на одежі, на співах, на музиці, на звичаях, на літературі і навіть на самій московській мові» (І.Огієнко).

...Запозичення – це природне явище в житті мов, воно властиве навіть найбільш розвиненим із них.

Неприродним, протиприродним є такий стан, коли елементи однієї мови витісняються елементами іншої, коли одна мова весь час розвивається в «тіні» іншої мови. Тоді вона втрачає здатність до саморозвитку, покірно наслідуючи те, що вироблене іншою мо-вою. У такій ситуації «змішуваною виявляється якраз своя, а не чужа мова» (Є. Віндіш).

Завдання 4. Прочитайте текст. Що, на вашу думку, впливає на престиж мови? Чи поділяєте ви думки авторів цих рядків (якщо ні, то чому)?

Престиж мови – це її авторитет у міжнаціональному та міжна-родному спілкуванні. Він залежить від багатьох чинників, доміну-ючим серед яких є інформативність мови, тобто застосування її як носія найновішої та найважливішої інформації.

Високий престиж сучасної англійської мови пояснюється, зо-крема, тим, що зараз більше 75% наукової продукції світу друку-ється цією мовою, тобто із кожної тисячі наукових статей або книг 760 виходять англійською.

Престиж мови не перебуває у прямій залежності від кількості людей, що нею послуговуються. Китайською мовою, наприклад, розмовляє більше мільярда землян, але вона не входить до числа найпрестижніших... Іноді престиж мови має не загальний характер, а забезпечується її функціонуванням в одній зі сфер. Так, у музиці вже декілька століть найвищий престиж у світі має італійська мова.

Престиж мов часто пов’язаний з їх сакральним використанням: санскрит – в Індії, латина і церковно-слов’янська мова – у Європі, арабська – у країнах мусульманського світу.

Відлучення мов від функцій, що надають їй престижу, напри-клад, від ролі державної мови, знижує її авторитет і зменшує опір проникненню в неї чужомовних елементів.

Престижними можуть бути навіть мертві мови, якщо вони харак-

Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

теризуються високим рівнем окультурення і ними закодована вели-ка кількість важливої інформації. За приклад може служити латина.

Престиж мови – величина змінна. У історії відомо чимало ви-падків піднесення і падіння мов.

...Про престижність української мови в минулому свідчать, на-приклад, такі факти: вона використовувалась як державна у Вели-кому Литовському князівстві (ця «руська» мова була спільною для українців і білорусів); як актова мова Молдавського князівства; дипломати при дворі польських королів спілкувались коли не лати-ною, то руською (українською), цією ж мовою бахчисарайські хани листувалися з турецькими султанами.

Про повільне, але неухильне зростання престижу української мови у наші дні свідчить кількість кафедр та центрів українознав-ства, які з’являються в багатьох країнах світу. Цей процес, сподіває-мося, буде продовжуватися, як і зростатиме міжнародний авторитет української національної держави.

Завдання 5. Прочитайте висловлювання про мову. У чому їх суть? Яку роль виконує мова у суспільному житті ?

* * *

«Коли після навали монгольської орди на шмати рвали слов’янські землі, більшість краю, що перебував під проводом Києва, відійшла до Великого Литовського князівства. І сталося неймовірне. Литов-ців було на той час удесятеро менше, ніж українців, тож фактично державною мовою утвердилася... українська. Щоправда, називали її «руська». Навіть «при дворі» спілкувалися нею.

У Київському Державному історичному архіві знайдено чимало документів на підтвердження того. Діловодство велося українською мовою, судочинство – українською, листування між собою – теж українською.

А в часи середньовіччя поширилася українська мова і в сусід-ніх областях, населених румунами, молдаванами. У югославських архівах віднайшли збірки наших національних пісень. А листи Августа II – повелителя Великого Литовського князівства – до матері-італійки засвідчують, що не тільки він, а й вона добре розу-мілися на українській» (Український історичний календар).

Українська мова за професійним спрямуванням

Розділ І

«Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова» (М. Рильський).

*          * *

«Поки живе мова в устах народу, до того часу живий і народ.

І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відібрати в наро-ду спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків» (К. Ушинський).

*          * *

«Рідна мова – це найособистіша і найглибша сфера обстоюван-

ня свого «я», коли воно є, своєї особистої і національної гідності»

(І. Дзюба).

*          * *

Любіть красу своєї мови

Звучання слів і запах слів:

Це квітка ніжна і чудова

Широких батьківських степів.

Всі каравани знайдуть воду

В краю пустинь і злих негод:

Як річка, з роду і до роду,

Так мова з'єднує народ. (Терень Масенко)

*          * *

«Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова.

Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могут-ність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду й племені.

Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги» (В. Сухомлинський).

*          * *

«Хто стане заперечувати, що лише на багатющому ґрунті рід-

ної мови могли вирости нев'янучі шедеври Чехова, Коцюбинського,

Стефаника. Хто стане заперечувати, що багатюща народна мова –

це одне з тих найвищих художніх достоїнств, якими чарують нас ...

кращі твори української класики. Запашна мова надає таким творам

неповторного аромату.

Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

…Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе» (Олесь Гончар).

Завдання 6. Підготуйте виступ на одну із тем: «Мова єднає укра-їнців метрополії і діаспори», «Роль мови в оволодінні майбутньою професією», «Погляди вчених щодо походження української мови», «Ваша оцінка структури і функцій студентського сленгу».

Ділова людина... Якою вона має бути?

сигнали очей

Протягом віків люди надавали великого значення очам, їх впли-ву на поведінку людини. Очі можуть багато розповісти про людину і стати надійним сигналом у процесі спілкування, тому що вони є основним центром людського тіла, «дзеркалом душі».

При різному освітленні зіниці можуть розширюватись або зву-жуватись і настрій людини може змінюватися від негативного до позитивного або навпаки. Якщо людина збуджена, то її зіниці роз-ширюються і можуть стати в чотири рази більшими своєї нормаль-ної величини. І навпаки – якщо настрій негативний, роздратований чи сердитий, то зіниці звужуються до мінімальних розмірів – «очі-намистинки» чи «зміїний погляд».

Спостереження за зіницями потенційних покупців практикували ще ювеліри древнього Китаю. Вони спостерігали за очима покупців у процесі обговорення ціни.

Для того, щоб установити хороші стосунки зі співрозмовником, партнером, погляди повинні зустрічатися протягом 60–70% усього часу розмови. Це примусить вашого співрозмовника поставитися до вас із симпатією. Тому не дивно, що нервова сором’язлива людина, чий погляд постійно «бігає» і зустрічається із поглядом співбесідни-ка менше, ніж 30% часу бесіди, викликає мало довіри.

Йдучи на ділові переговори, не радять одягати темних окулярів, тому що вони можуть викликати у партнерів неприємне відчуття, що їх розглядають упритул.

Не менше значення має «географічна» зона обличчя і тіла, на яку спрямований погляд. Це також досить сильно впливає на процес пе-реговорів.

Під час переговорів на обличчі партнера уявіть своєрідний три-кутник (точка посередині лоба та очі). Зосередивши свій погляд

Українська мова за професійним спрямуванням

Розділ І

посередині цієї зони, ви справите враження серйозної людини. Ваш партнер відчує, що ви людина відповідальна та надійна. Якщо ваш погляд не буде опускатись нижче рівня очей партнера, ви змо-жете тримати хід бесіди під контролем. Такий погляд називається діловим.

Якщо погляд опускається нижче рівня очей партнера, виникає дружня атмосфера. Це так званий «неформальний погляд». Три-кутна зона цього погляду розташована між очима і ротом співроз-мовника.

Щоб встановити повний контроль над поглядом співрозмовника під час візуальної презентації, використовуйте ручку чи указку, щоб показувати на щось і в той же час розповідати про це. Якщо вам більше не потрібно, щоб співрозмовник дивився в тому напрямку, підніміть ручку на рівень очей співрозмовника. Він за ручкою під-німе голову, зустрінеться з вашим поглядом і зможе засвоїти все те, про що ви говорите. При цьому долоня вашої іншої руки повинна бути розкрита і знаходитись у полі зору співрозмовника.

Як і всі інші сигнали тіла, тривалість погляду визначається на-ціональними традиціями. У Європі люди довго дивляться один на одного, що може бути образливим, наприклад, японцям, які в про-цесі розмови надають перевагу тому, що дивляться на шию співбе-сідника, а не в обличчя. Тому завжди необхідно враховувати націо-нальні традиції.