§ 20. Розділові знаки у складносурядних реченнях


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 

Загрузка...

Складносурядним називається речення, частини якого синтак-сично рівноправні за змістом і поєднуються в одне граматичне й смислове ціле за допомогою сполучників сурядності (це єднальні сполучники: і, й, та (у значенні і); протиставні: а, але, та (у зна-ченні але), проте, зате, однак; розділовими: або, чи, а, чи... чи, то... то, чи то... чи то).

У складносурядних реченнях ставляться такі розділові знаки: – кома між частинами складного речення, якщо вони з’єднані єднальними, протиставними й розділовими сполучниками, напри-клад: Уважно він все огляда навколо, і топірець блищить в його

Українська мова за професійним спрямуванням

Додатки

руках (Сосюра). Щонайкращі вбрання й запашні квіти ввижалися юним очам, але доля судила інакше (Довженко). Шлях часом відхо-див від річки, або річка огинала природні пагорби землі і відходила від шляху (Ле);

– крапка з комою, коли частини речення поширені і наявні вже коми, наприклад: Вже й череда перейшла; і тільки шляхом ледве плуганились дві корови, одбившись од череди (Нечуй-Левицький). Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Вороний);

– тире, коли частини речення виражають різку зміну подій або причину і наслідок, наприклад: Чужих два слова в пісні буде – і піс-ня вся тоді чужа! (Павличко).

Кома не ставиться між частинами складносурядного речення:

– коли є спільний другорядний член або вставне слово, напри-клад: Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться на кручі вовк (Шиян). Де-не-де біля вирв синіє безводний полин або кущиться па-хучий чебрець (Коцюбинський);

– коли обидві частини однотипні (називні, питальні, окличні, безособові), наприклад: Хай квітне наша Україна і йде весна! (Олій-ник). Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (Олесь).

Вправа 46. Прочитайте, поясніть розділові знаки. Великий ліс коло села виглядав поважно, і лише десь-не-десь дрижало замираюче пожовкле листя на чорному гіллі. Отак ми їха-ли, то з надсадним виттям мотора пнулись угору, то повільно спус-каючись вниз; і чорний Черемош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори злітали увись із святковою легкістю, і бла-китного серпанку було повно і попереду, і ззаду, й над нами (Гу-цало). Магічна сила лісу силувала їх клубитися над його понурим верхом, а їх тягнуло в далечінь (Кобилянська). Часом качка в повітрі дзвенить чи кажан проти місяця грає (Рильський). Замела ніжні кві-ти зима, і умерли під снігом вони (Сосюра).

Вправа 47. Вставте потрібні розділові знаки, перепишіть. По-ясніть правопис підкреслених слів.

Українська мова за професійним спрямуванням

Додатки

Земля здавалася ще чорніша й голіша і мимоволі прокинулася туга (Кобилянська). То була якраз половина дороги і жінка сіла спо-чити (Івченко). Минули десятки тисяч років а малюнки та фарби і досі збереглися (З журналу). Іван лежав перед ним непритомний але його могутня воля до життя й боротьба передались хірургові й заполонили його. Відтак згубилися і на полях стало ще пустіше (Ко-билянська). Шпаки це імітатори веселі: то іволга у пісні їх дзвенить то хлопчик друзів кличучи свистить то соловейко розсипає трелі то колесо немазане скрипить (Рильський).

Вправа 48. Випишіть спочатку складносурядні речення, а потім – прості ускладнені. Поясніть різницю між ними.

Тільки журавель милується своєю вродою, а місяць жадібно припав до холодної води і п'є її, п'є, щедро сипнувши на поверх-ню блискучого срібла (Шиян). Місячне сяйво, пробиваючись крізь густолисте верховіття, мерехтіло під кінськими копитами, стриба-ло зайчиками на спинах верхівців. Коні вистукували копитами об пересохле коріння, зрідка пофиркували (Сиченко). Біліє розквітла гречка, де-не-де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріпки, а над нею, а в ній зрідка прокочується бджолиний звук (Гуцало). Зе-лені ластівки вилітали з кожної бруньки, тремтливо розсідалися на гілля. Гіркоту ховала в душі, не хотіла, мабуть, згадувати при дітях (Сингаївський). Сніг зійшов давно, але ще свистіли західні вітри й стояла холоднеча (Смоленчук).