9.4. Номенклатура й асортимент продукції


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 

Загрузка...

Ступінь різноманітності продукції, що виготовляється окре-мими підприємствами, визначається з допомогою показників її номенклатури та асортименту. Товарна номенклатура - це сис-тематизований перелік усіх асортиментних груп і товарних оди-ниць, що пропонується виробником для реалізації. Основними показниками номенклатури продукції окремого підприємства є її ширина, насиченість, глибина і гармонійність. Показник ширини

дає кількісну оцінку різноманітності продукції фірми. Він свід-чить, скільки окремих (за призначенням або іншими властивос-тями) видів продукції виготовляє підприємство. Насиченість но-менклатури дозволяє визначити загальну кількість товарів, що з них вона складається. Кількість пропозицій кожного з окремих видів продукції визначає глибину номенклатури продукції підп-риємства. Ступінь подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням, технологією виготовлення, організацією обігу оцінюється за допомогою показника гармонійності. Основні по-казники номенклатури дають кількісну оцінку можливостям пі-дприємства адаптуватися до змінних та не контрольованих фак-торів ринку. Більш глибоку якісну оцінку товарної пропозиції можна отримати з допомогою вивчення асортименту продукції підприємства. Під останнім розуміють набір (підбір) одноймен-ної продукції (послуг), конкретизований у назвах, видах, ґатун-ках, розмірах, артикулах. Така група товарів тісно пов'язана схожістю функціонально корисних властивостей, особливостей виготовлення, обігу і споживання в межах однакового діапазону цін. Між товарною номенклатурою і асортиментом має місце зв'язок цілого і часткового. Тому для кількісної характеристики товарного асортименту використовується система показників, що була розглянута вище. Найчастіше показники ширини і гли-бини товарного асортименту беруться до уваги, коли прийма-ються рішення щодо збільшення випуску окремих найменувань або марок продукції, а також для оцінки насиченості асортимен-ту в цілому. Такі рішення виробники приймають виходячи з об-ставин, що склалися, а також керуючись власною стратегією ма-ркетингу, за якою широкий асортимент дозволяє диверсифікува-ти пропонування. Різноманітність продукції дозволяє орієнтува-тися на різні вимоги споживачів і стимулювати здійснення заку-півель в одному місці. Такі рішення вимагають додаткових ресу-рсів, залучення значних коштів. Глибокий асортимент створює умови для задоволення потреб покупців різних сегментів ринку щодо одного товару, а також для більш інтенсивного викорис-тання торговельних приміщень, проведення ефективної цінової політики. Все це сприяє підвищенню конкурентоспроможності товару і збільшенню його прибутковості. Однак прагнення до якнайповнішого асортименту збільшує витрати на створення і

підтримку необхідних товарних запасів, спричиняє внутрішню конкуренцію в середині окремих асортиментних груп товарів через їхню надмірну схожість. Подоланню цих труднощів спри-яє гармонійний розподіл товарів різних асортиментних груп за їхнім призначенням, каналами збуту тощо.

Для визначення понятійного апарату оцінки та управління товарним асортиментом використовуються також категорії структури, основного і додаткового, обмеженого та впорядко-ваного асортименту. Під структурою асортименту розуміють номенклатуру однотипних видів виробів. Основний асортимент являє собою головну складову асортименту, що приносить пе-реважаючу частку прибутку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, що надаються підпри-ємством. Як правило, в додатковому асортименті реалізуються тільки ті товари та послуги, що гарантують прибуток. Це дося-гається тоді, коли споживач не сподівається знайти таких това-рів у продажу (приємний сюрприз, несподіванка). 3 розширен-ням асортименту пов'язують виробництво додаткових видів продукції, товарів та груп товарів. Поглиблення асортименту -це спосіб розширення можливостей збуту за рахунок індивіду-альних, особливих товарів, які задовольняють унікальні бажан-ня споживачів. Такі дії передбачають пропонування покупцям деяких видів або типів продукції в різних модифікаціях. Обме-ження асортименту здійснюється за обмежених виробничих та фінансових можливостей фірми, що виникли внаслідок коли-вань попиту і погіршення кон'юнктури. В такому разі доцільно скоротити асортимент і зосередити зусилля на виробництві найбільш конкурентоспроможних товарів. Кожен продуцент повинен систематично ревізувати асортимент і за необхідності упорядковувати його. Спеціальні знижки для споживачів поле-гшують розпродаж нерентабельних складових асортименту.