2.4.  Властивості надійності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 

Загрузка...

Надійність - здатність товарів зберігати функціональне при-значення в процесі зберігання і (або) споживання (експлуатації) протягом раніше обумовлених термінів.

Надійність постійно змінюється за рахунок процесів, які виникають при зберіганні, споживанні і експлуатації товарів. Ця властивість не може бути безмежною. Мова може йти лише про обмежений ресурс надійності, який вимірюється певним відріз-ком часу, протягом якого вихідні властивості товару змінюються незначно, що дозволяє їх використовувати згідно з призначенням.

Залежно від критерію надійності розрізняють такі підгрупи: довготривалість, безвідмовність, ремонтопридатність і збережен-ність.

Довготривалість - здатність товарів зберігати працездат-ність до настання критичного стану або встановленого часу тех-нологічного обслуговування і ремонту.

Довготривалість - властивість непродовольчих товарів дов-готривалого використання. Вона не характерна для товарів про-довольчих, а також непродовольчих товарів, які призначені для безпосереднього споживання, в ході якого вони частково або по-вністю безповоротно витрачаються (наприклад, парфюмерно-косметичні товари). Довготривалість як показник зберігання фу-нкціонального призначення дуже часто вступає в суперечку з со-ціальним призначенням. Так, багато непродовольчих товарів, які мають значну довготривалість, морально старіють, втративши соціальне призначення. Це стосується одягу, взуття, головних уборів (шат), деяких складнотехнічних товарів.

Показниками довготривалості можуть бути термін експлуа-тації виробів, ресурс та ін.

Термін експлуатації - тривалість експлуатації товарів, протя-гом якої вони виконують свої основні функції.

Р е с у р с - можлива межа експлуатації товарів, яка зафіксо-вана в нормативних документах. Наприклад, кількість годин ро-боти, кількість включень і виключень (вимикачі).

Безвідмовність - здатність товарів виконувати функціональ-не призначення без виникнення дефектів, через які неможлива або призупинена їх подальша експлуатація.

Безвідмовність характеризується термінами, протягом яких товари експлуатуються без перебоїв і відмов, а також кількістю дефектів, які виникають протягом обумовленого періоду.

Безвідмовність як властивість надійності найбільш часто за-стосовується для складнотехнічних товарів (побутової техніки), обладнання, транспортних засобів і т.п.

Показниками безвідмовності можуть бути середнє напрацю-вання до першої відмови, інтенсивність відмов, вірогідність без-перервної роботи. Останній показник означає, що в межах зада-ного напрацювання відмов не виникає.

Ремонтопридатність - здатність товарів відновлювати свої вихідні дані, в першу чергу функціональне призначення, після усунення виявлених дефектів.

Ремонтні роботи проводяться для відновлення основних вла-стивостей товарів, втрачених при експлуатації або внаслідок ви-никнення дефектів. Ремонт можливий лише за наявності запасних деталей або комплектуючих виробів.

Ремонтопридатність характерна для багатьох непродоволь-чих товарів, особливо складнотехнічних, які за цими властивос-тями поділяються на ремонтоспроможні і ремонтонеспроможні.

Ремонтоспроможнітовари після виникнення де-фектів і їх усунення можуть бути використані за призначенням. До таких товарів належить більшість побутової техніки і багато-комплектуючих виробів до неї (наприклад, автомобілі, телевізо-ри, багато марок прасок).

Ремонтонеспроможнітовари підлягають ремон-ту через певні конструктивні особливості або відсутність запас-них деталей. Наприклад, ремонту не підлягають електричні лам-пи, батарейки, деякі типи розеток, штепселів, авторучок однора-зової дії і т.п. У цих товарів безвідмовність збігається з довготри-валістю.

Ремонтопридатність тісно пов'язана з довговічністю, так як дозволяє збільшити строк експлуатації товарів. Ця споживча вла-стивість поряд з довговічністю може бути покладена в основу формування, надаючи перевагу сегменту споживачів, які відзна-чаються бережливістю або не мають достатніх матеріальних ко-штів для частих повторних купівель товарів аналогічного призна-чення.

Для такого сегменту споживачів реалізація цієї властивості залежить від трьох факторів: наявність запасних деталей, матері-алів, комплектуючих виробів; плати за послуги по ремонту това-рів; можливості проведення ремонтних робіт самим споживачем. Постачання товарів, що реалізуються запасними деталями, комплектуючими виробами, інструкціями по самостійному проведенню частини ремонтних робіт може розглядатися як засіб створення споживчих переваг (товар з "підкріпленням"). Напри-клад, до одягу можуть бути додані додаткові гудзики, шматок тієї ж тканини; до побутової техніки - додаткові комплектуючі дета-лі, які найчастіше виходять з ладу. Це сприяє реалізації ремонто-придатності товарів, оскільки низька плата за ремонтні роботи, які проводяться організаціями побутового обслуговування. При високих тарифах на ремонтні послуги ремонтопридатність това-рів може не використовуватися споживачами. Наприклад, якщо ремонт дешевого взуття, одягу, побутової техніки коштує дорого, споживач надає перевагу купівлі нових товарів, а пошкоджені утилізує.

Показниками ремонтопридатності є параметр потоку відмов, гарантійне напрацювання, напрацювання на відмову, терміни ре-монту.

Параметр_потоку відмов - середня кількість відмов віднов-леного виробу за одиницю часу на певний термін.

Гарантійне напрацювання - термін експлуатації виробу, який гарантує виробник при дотриманні умов експлуатації.

Заробіток на відмову - відносний показник, який характери-зується відношенням сумарного напрацювання відновленого ви-робу до сумарного очікуваного числа відмов протягом цього на-працювання.

Збереженість - здатність підтримувати вихідні кількісні і якісні характеристики без значних втрат протягом певного стро-ку. Якщо ж ці втрати мають місце, то вони повинні бути економі-чно виправдані.

Збереженість характерна всім споживчим товарам, оскільки зберігання - необхідний етап будь-якого товароруху. Особливо важлива ця властивість для харчових продуктів. Зберігання роз-починається з моменту випуску готової продукції і продовжуєть-ся до утилізації товару.

Етап зберігання умовно можна розділити на два періоди: складського зберігання у виробника, в оптовій і роздрібній торгі-влі; домашнього зберігання у споживача.

Зберігання товарів обумовлено їх структурою або будовою, хімічним складом і властивостями речовин, наявністю захисту від несприятливих зовнішніх умов (упаковка, захисні покриття),

залежить від умов і термінів зберігання. Багатофакторність, яка визначає цю властивість, потребує для забезпечення зберігання професійних знань і вмінь.

Під час першого періоду зберігання товарознавці матеріально відповідальні особи і спеціалісти технічних служб здійснюють контроль за своєчасним установленням і підтримкою заданого режиму зберігання, виконанням терміну зберігання, що дозволяє зберегти товари з найменшими затратами.

Під час другого періоду зберігання товарів до їх споживання або під час експлуатації, коли вони не використовуються (знахо-дяться в неробочому стані), споживач не завжди знає, як прави-льно і як довго можна зберігати придбані товари. Тому для збері-гання якісних, а іноді і кількісних характеристик товарів необхід-но інформувати про умови і строки зберігання їх за допомогою маркування або експлуатаційних документів.